Хмельницький апеляційний суд відхилив скаргу внука, який просив визнати недійсним заповіт бабці

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення Красилівського районного суду, а апеляційну скаргу внука, котрий хотів визнати бабусин заповіт недійсним – без задоволення. Напередодні смерті бабуся заповіла квартиру товаришці, котра не була її родичкою.

В апеляційному суді представник внука переконував, суд першої інстанції не врахував, що при складанні заповіту було грубо порушено статтю 1255 Цивільного кодексу України – дотримання під час складання та посвідчення таємниці заповіту. Наголошував, що під час складання і оголошення заповіту у лікарняній палаті, крім бабусі та нотаріуса, була присутня й жінка, на яку переписали квартиру.

Спадкоємиця  у відзиві на апеляційну скаргу просила рішення Красилівського районного суду залишити без змін. Зазначила, що таємниця заповіту не була предметом розгляду у суді першої інстанції. Крім того, сторона позивача не скористалася своїм правом на призначення судової експертизи, котра могла б встановити, чи вільно й самостійно померла обрала свого спадкоємця.

 У постанові Хмельницький апеляційний суд зазначив: «Відповідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.». Доводи позивача про визнання заповіту недійсним через недотримання таємниці суд визнав такими, що  не ґрунтуються на законі: «Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними в пункті восьмому постанови N 2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», нотаріальна дія не може бути скасована лише з мотивів недодержання таємниці її вчинення, оскільки законодавством про нотаріат такі наслідки не передбачені».

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду