Хмельницький апеляційний суд підтвердив право власності онуки на півбудинку своєї бабусі

До Ярмолинецького районного суду звернулася жінка з позовом до дружини свого дядька про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ½ частину домоволодіння у селі Солобківці. Вона зазначила, що є спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі. Спадщину прийняла у встановленому законом порядку – і, згідно із свідоцтвом, успадкувала право на земельну частку (пай).

Однак спадковим майном також є половина домоволодіння, що належала бабусі (власником іншої половини є дружина її дядька), але у зв’язку з відсутністю відповідного правовстановлюючого документа, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Тому просила суд визнати за нею таке право.

Ярмолинецький районний суд позов задовольнив.

 Із таким рішенням не погодилася власниця іншої половини будинку – дружина дядька позивачки  – й оскаржила його в Хмельницькому апеляційному суді. Просила рішення суду першої інстанції в частині визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за заповітом на ½ частину домоволодіння скасувати та прийняти нове: визнати за племінницею чоловіка право власності на 1/5 частину хати з господарськими будівлями і спорудами. Мовляв, спірний будинок належав до типу «колгоспний двір» і, окрім бабусі, там жили ще четверо членів родини. Тому, на її думку, таке рішення суду порушує їхні права.

Хмельницький апеляційний суд з такими аргументами апелянтки не погодився. «Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копій погосподарських книг №4 за 1986-1990 рр., спірний житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою (колгоспний двір) складався з двох господарств, побудований у 1958 році, поділений на дві частини…Згідно з відомостями з погосподарської книги за 1991-1995 роки, господарства мали два особових рахунки», - ідеться у постанові апеляційного суду.

І, відповідно до виписок з погосподарської книги, виданих Солобковецькою сільською радою Ярмолинецького району за 1986-1990 роки, за бабусею, що жила одна, як за членом двору, рахувалася 1/2 частина спірного будинку. Згодом право власності на це майно успадкувала її онука.

«Установивши, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті В. , яка була членом колгоспного двору, єдиним учасником окремого господарства у складі колгоспного двору та власником 1/2 частини спірного будинку, але за життя не здійснила оформлення своїх прав та не отримала відповідні правовстановлюючі документи, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог», - констатує апеляційний суд, залишивши апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Ярмолинецького суду від 12 лютого 2019 року – без змін.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду