15 років без звістки: суд визнав безвісно відсутнім чоловіка, що зник за кордоном

До Полонського районного суду звернувся житель Рівненщини із заявою про визнання свого сина безвісно відсутнім.

Як пояснив чоловік, у 2004 році той поїхав у м. Санкт-Петербург РФ, де 1 липня того ж року впав з висоти на будівництві. «Швидка» завезла його до міської лікарні та з того часу від сина жодної звістки. Розшукували його і тамтешні силовики, і знайомі, але результатів це не дало. Як і звернення до благодійних та громадських організацій, які здійснюють пошуки безвісно зниклих в Росії. Не перетинав він відтоді і кордону до України.

Чоловік, якому нині 52 роки, зареєстрований у будинку в селі Полонського району, який батько вирішив продати – для цього просить суд визнати його безвісно відсутнім.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

«Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою», – зазначає у рішенні суд.

Довідково: «Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою», –

з постанови Верховного Суду від 7 травня 2018 року

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду